Робота після навчання за кордоном – поширений сценарій серед іноземних студентів. Більшість країн зацікавлені у тому, щоб випускники з місцевою освітою залишалися працювати та закривали дефіцит кадрів.
Важливо розуміти: диплом сам собою не дає автоматичного права працювати. Важливо враховувати такі фактори, як країна навчання, тип візи, рівень програми, спеціальність та попит на ринку праці.
У більшості країн спочатку випускник отримує тимчасовий дозвіл на роботу або пошук роботи, а потім уже подається повноцінну візу через роботодавця.
Це можуть бути:
Ключова помилка у тому, щоб відкладати пошук роботи потім. Ми рекомендуємо розпочинати свій кар’єрний шлях за 9-12 місяців до випуску.
Програма OPT дозволяє випускникам американських університетів працювати за фахом після закінчення навчання. Більшість програм термін становить до 12 місяців. Для студентів STEM-напрямків існує розширення до 36 місяців, що значно підвищує шанси залишитись у країні та перейти на робочу візу.
Щоб отримати OPT, потрібно закінчити акредитований університет, знайти роботу за спеціальністю та подати документи у встановлений термін.
Робота повинна відповідати профілю навчання, а порушення умов може призвести до втрати статусу.
H-1B – основна робоча віза для фахівців у США. Вона оформляється роботодавцем та має річну квоту, через що процес проходить через лотерею. Саме тому OPT часто використовується як «місток»: студент працює, набирає досвіду і кілька разів подається на H-1B.
Цей процес складний і досить конкурентний, але цілком реальний для випускників затребуваних спеціальностей.
Найбільш високі шанси збудувати кар’єру мають випускники у сферах:
Але навіть гуманітарні напрямки можуть призвести до офферу, якщо випускник має вже хоча б невелику практику і сильну мотивацію.
Graduate Route — одна з найзрозуміліших і прозоріших програм, яка дозволяє залишитися та працювати у Великій Британії після закінчення університету без спонсорства роботодавця.
Термін дії:
Протягом цього часу випускник може працювати на будь-якій позиції, змінювати роботодавців та накопичувати досвід. Після цього можливий перехід на повноцінну візу.
У Великій Британії особливо затребувані випускники у сферах бізнесу та аналітики, IT, інженерії, маркетингу, фінансів.
Німеччина дає випускникам до 18 місяців для пошуку роботи за фахом. У цей період дозволено працювати та проходити стажування. Після перебування роботи оформляється робочий дозвіл. Для кваліфікованих фахівців процес відносно зрозумілий та передбачуваний.
Orientation Year Visa дозволяє випускникам залишитись у країні на рік для пошуку роботи. Великий плюс полягає у знижених вимогах до зарплати під час переходу на робочу візу. Це робить Нідерланди однією із найзручніших країн для старту європейської кар’єри.
У Франції та скандинавських країнах також є дозволи на пошук роботи після випуску: від 6 місяців до 2 років залежно від країни та програми. Найбільш популярні фахівці у сфері IT, інженерії, науці та технологіях.
Навіть за наявності візових можливостей працевлаштування не відбувається автоматично. Пошук роботи за кордоном починається задовго до випуску та потребує активних дій з боку студента, адже одного лише диплома для цього недостатньо.
Кар’єрні центри допомагають:
Багато міжнародних компаній співпрацюють з університетами безпосередньо та наймають випускників саме через ці канали.
Для міжнародної кар’єри LinkedIn є одним із найефективніших інструментів. Роботодавці активно шукають кандидатів безпосередньо, та особливо зацікавлені випускників із місцевою освітою.
Сильний профіль LinkedIn включає в себе:
Кількість передплатників тут не відіграє значної ролі, куди важливіша зрозуміла професійна історія претендента.
Стажування залишаються найнадійнішим шляхом до постійного працевлаштування. У багатьох країнах саме стажери найчастіше отримують пропозицію залишитися у компанії після випуску.
Чим раніше студент починає стажуватися, тим вищий шанс переходу до повноцінної роботи.
Навіть якщо все збіглося: візові можливості, наявність стажування та бажання випускника, ключовим фактором залишається інтерес роботодавця. Компанії оцінюють іноземних випускників трохи суворіше, ніж місцевих, оскільки їм важливо розуміти, чи обґрунтовані вкладення часу та коштів у юридичні процедури оформлення іноземного співробітника.
Насамперед роботодавці дивляться на практичні навички. Цінується досвід стажувань, участь у проектах, робота з реальними кейсами та розуміння галузі загалом.
Другий важливий чинник – знання мови. Роботодавці чекають на впевнене володіння професійною лексикою та здатність вільно спілкуватися з клієнтами та в команді.
Для міжнародних компаній важливими є soft skills співробітників: уміння працювати в мультикультурному середовищі, брати відповідальність, адаптуватися та навчатися.
Найпоширеніша помилка — розпочинати пошук роботи вже після закінчення університету. У такому разі простір для маневру скорочується, кандидат може просто не встигнути знайти для себе слушний варіант.
Друга часта проблема — відсутність досвіду та прагнення його здобути. Навіть сильні академічні результати не замінюють практику, особливо якщо йдеться про конкурентні сфери.
Також часто заважають:
В результаті випускник не встигає реалізувати можливість залишитися за кордоном для роботи або йому потрібно багато часу.
Підготовка до роботи за кордоном розпочинається задовго до випуску. Вже на першому курсі важливо розуміти, які навички та досвід будуть затребувані за кілька років.
Проходження курсів у своєму напрямку, участь у проектах, стажування, волонтерство, робота з викладачами та дослідницька діяльність формують конкурентний профіль кандидата.
Чим раніше збудований власний бренд, тим вищий шанс залишитися працювати і вибрати для себе найкращі кар’єрні можливості.
Робота після навчання за кордоном – це закономірний результат довгострокового планування. Вибір країни, програми та активностей ще на етапі вступу безпосередньо впливає на кар’єрне майбутнє.
Персональна консультація з нашим експертом допоможе:
Якщо вам важливо не тільки вступити, а й залишитися працювати після навчання, приходьте на безкоштовну консультацію.
