Сінгапур – найдорожчий з чотирьох міст, за ним слідують Токіо, потім Сеул, і Пекін виявляється самим доступним варіантом. Але це середньостатистична картина. Остаточний бюджет залежить від типу житла, району та особистих звичок. Не порівнюйте загальне враження від “дорогий” або “дешевої” країни, а конкретні статті витрат.
Незалежно від міста, студентський бюджет зазвичай складається з наступних статей:
житло — гуртожиток, оренда кімнати або окремої квартири.
Харчування — приготування їжі вдома, у студентських їдальнях, кафе.
транспорт — громадський транспорт, іноді велосипед;
мобільний зв’язок та Інтернет;
Медична страховка обов’язкова згідно з умовами візи.
Навчальні матеріали — книги, друковані матеріали, спеціалізоване програмне забезпечення.
дозвілля — особисті витрати, розваги, спорт;
Початкові витрати включають депозит, оформлення документів купівлі домашнього вжитку при переїзді.
Житло – найбільша стаття витрат у Сінгапурі. Університетські гуртожитки дешевше, але місць не так багато, і деякі студенти змушені знімати кімнату або апартаменти самостійно.
Харчуватися в місцевих кав’ярнях (лоткові центри) дешевше, ніж готувати вдома, з точки зору різноманітності, в той час як ресторани і доставка – найдорожчі варіанти.
Громадський транспорт Сінгапуру — метро (MRT) і автобуси — працює за єдиною зональної системи з проїзними картками, доступними по студентському тарифом.
Мобільний зв’язок та інтернет в Сінгапурі відносно недорогі в порівнянні з іншими статтями бюджету, а медична страховка оформляється через університет як частина пакета візових послуг.
Згідно з офіційною оцінкою SMU (Сінгапурський університет менеджменту), без урахування плати за навчання, іноземний студент повинен виділяти 1500-2000 сінгапурських доларів або більше в місяць на проживання, харчування, транспорт та повсякденні витрати. Це орієнтир, а не фіксована цифра — остаточна сума залежить від типу житла та району.
Гуртожиток університету – найдоступніший варіант, але кількість місць обмежена, особливо для студентів старших курсів. Оренда приміщення (officetel, гошивон) за межами кампуса обходиться дорожче, і ціна багато в чому залежить від району і близькості до метро.
Харчування в університетських кафетеріях – один із самих бюджетних варіантів у регіоні: повноцінний обід в кафетерії кампусу зазвичай коштує близько 1000-5000 геть. Приготування їжі вдома і харчування в ресторанах коштують помітно дорожче.
Громадський транспорт Сеула – метро і автобуси — працює за єдиною системою з пересадкою за єдиним тарифом, і цей тариф є найдоступнішим серед великих азіатських столиць.
Медична страховка (NHIS) обов’язкова для іноземних студентів. Вартість складає близько 76 000 вон на місяць. Мобільний зв’язок та інтернет в Кореї недорогі і якісні.
Загальний бюджет на проживання в Сеулі, без урахування плати за навчання, становить приблизно 800 000-1200 000 вон на місяць. Це нижче, ніж аналогічний бюджету в Сінгапурі або Токіо. За межами Сеула — в Пусані, Daejeon або Тегу — витрати на 20-30% нижче.
Житло – основна причина, по якій Токіо дорожче, ніж в інших містах Японії. Згідно з офіційними даними, середня вартість житла по країні складає 41 000 ієн на місяць, в той час як в Токіо вона вже становить 57 000 ієн. Токійський університет на своїй офіційній сторінці для іноземних студентів вказує, що оренда невеликої квартири-студії в місті коштує 80 000-100 000 ієн в місяць.
Харчування в студентських їдальнях і невеликих кафе більш доступно, ніж в ресторанах; готувати вдома з покупок у бюджетних супермаркетах – самий економічний варіант.
У Токіо одна з найрозвинутіших транспортних систем у світі — метро і поїзди JR, — але з-за розмірів міста транспортні витрати будуть вищі, ніж в більш компактних містах, таких як Сеул або Сінгапур, особливо якщо житло розташоване далеко від університету.
Іноземні студенти в Японії зобов’язані брати участь в національній системі медичного страхування; згідно з офіційними даними, внески для студентів з низьким доходом в Японії субсидуються і залишаються на низькому рівні.
Згідно з офіційними даними Study in Japan і Токійського університету, реальний бюджет для проживання в Токіо, без урахування плати за навчання, становить 120 000-150 000 ієн в місяць. Це робить Токіо найдорожчим містом серед чотирьох розглянутих, поряд з Сінгапуром.
Гуртожиток університету – найдоступніший варіант в Пекіні. За даними кількох університетів, вартість варіюється від 400 до 2000 юанів на місяць, залежно від типу кімнати. Оренда квартири за межами кампуса в районі великих університетів (наприклад, Хайдянь) обходиться дорожче — від 3500 до 7000 юанів на місяць за студію.
Харчування в університетських їдальнях – доступна стаття бюджету у кожному з чотирьох міст. Повноцінний обід коштує 10-20 юанів, а загальні витрати на харчування протягом місяця становлять 1200-1500 юанів.
Пекінське метро є найбільшим в світі і залишається доступним. Разова поїздка коштує близько 3-7 юанів, в залежності від відстані, а студентські транспортні карти пропонують додаткову знижку.
Медична страховка обов’язкова для іноземних студентів і коштує 800 юанів на рік при оформленні через університет; мобільний зв’язок та інтернет в Китаї недорогі за міжнародними стандартами.
При проживанні в гуртожитку і харчування в їдальнях загальний бюджет в Пекіні, без урахування плати за навчання, становить від 2000 до 4500 юанів на місяць; при оренді окремого житла цифра помітно вище. Це робить Пекін самим доступним з чотирьох міст з точки зору більшості статей витрат.
Дані актуальні на 2026 рік та надані в місцевій валюті — курси обміну змінюються, тому, перш ніж планувати свій бюджет, конвертуйте їх за поточним курсом.
Гуртожиток університету – найбільш передбачуваний і доступний варіант. Ціна фіксована, і в неї зазвичай включена частина комунальних витрат. Оренда кімнати в квартирі обходиться дешевше, ніж окреме житло, але до цього додаються витрати на депозит і комунальні послуги окремо. Студентський гуртожиток, надається приватною компанією, за форматом аналогічно гуртожитку, але воно не завжди дешевше ринкової оренди. Окрема квартира – найдорожчий і найменш передбачуваний варіант майже у всіх чотирьох містах, особливо в Сінгапурі і Токіо.
У перший місяць додаються одноразові витрати: депозит за проживання (в Азії це часто еквівалентно орендної плати за кілька місяців, особливо в Сінгапурі і Токіо), оформлення візових і реєстраційних документів, купівля предметів домашнього вжитку для орендованого житла і передоплата за перші тижні або місяці проживання. В Японії, наприклад, офіційні джерела недвозначно зазначають, що навіть при наявності стипендії перший платіж може бути відкладено на один-півтора місяці, тому у вас має бути достатньо грошей на руках у початковий період.
Так, але масштаб економії залежить від конкретної програми. Державні стипендії — GKS в Кореї, MEXT в Японії, CSC в Китаї, MOE Tuition Grant в Сінгапурі — можуть покривати не лише вартість навчання, але й щомісячну стипендію на прожитковий мінімум, що значно знижує навантаження на особистий бюджет. Часткові університетські стипендії зазвичай покривають лише вартість навчання, залишаючи витрати на проживання на розсуд студента. Перш ніж розраховувати бюджет з урахуванням стипендії, варто точно перевірити, що покриває конкретна програма — загальний термін “стипендія” не гарантує покриття витрат на проживання.
Однозначної відповіді немає. Правила залежать від країни, типу візи та конкретного навчального закладу. У деяких країнах регіону робота неповний робочий день дозволена з обмеженням кількості годин в тиждень і вимагає окремого дозволу; в інших вона доступна не для всіх типів студентських віз. Перш ніж включати роботу з частковою зайнятістю в свій фінансовий план, вам необхідно уточнити діючі правила для вашої категорії візи — вам не слід розраховувати на це як на гарантований джерело доходу.
Вартість життя – важливий, але не єдиний критерій для прийняття рішення. Крім ціни, варто враховувати якість і репутацію конкретної програми, можливості кар’єрного росту після закінчення навчання, необхідність (чи її відсутність) знати місцеву мову і наявність стипендій конкретно для тієї галузі навчання, яка вас цікавить. Іноді більш дорогий місто з повною стипендією виявляється дешевше, ніж формально “доступна” країна без фінансування — тому варто порівняти загальну суму, беручи до уваги реальні шанси на отримання гранту, а не тільки базову вартість життя.
Як SelfStartGlobal допомагає вам вибрати країну й програму
У SelfStartGlobal ми поєднуємо фінансове планування з вибором вузу: допомагаємо вам оцінити реальні витрати в конкретному місті, підбираємо програми і стипендії, які можуть знизити навантаження на ваш сімейний бюджет, і підтримуємо вас на протязі всього процесу надходження — від вибору країни до підготовки документів.
Якщо ви порівнюєте програми в Азії, беручи до уваги свій бюджет, приходьте на консультацію; ми розглянемо ваш випадок і допоможемо скласти реалістичний план.
Як правило, в Сеулі загальний бюджет на проживання зазвичай нижче, ніж в Токіо, в першу чергу з-за більш доступного житла. Але остаточна різниця залежить від конкретного району і типу житла в кожному місті.
Так, Сінгапур – один з найдорожчих міст серед чотирьох розглянутих з точки зору більшості статей витрат, включаючи житло і освіта. У той же час якість освіти та можливості кар’єрного росту після закінчення навчання часто компенсують більш високу вартість для тих, хто може собі це дозволити або отримав стипендію.
Проживання в гуртожитку зазвичай значно знижує витрати на житло і часто включає частину комунальних платежів, але це не вирішує повністю проблему бюджету — харчування, транспорт, страховка і особисті витрати залишаються окремими статтями незалежно від типу житла.
На додаток до звичайного місячного бюджету, в перший місяць вам слід відкласти додаткову суму на депозит на житло, оформлення документів та повсякденні витрати — зазвичай це в півтора-два рази перевищує звичайний місячний бюджет. Якщо виплата першої стипендії затримується, у вас повинен бути додатковий резерв на 1-1,5 місяця.
Китай
Південна Корея
Сінгапур
Японія
